ізоглосно

ІЗОГЛО́СНО, лінгв.

Присл. до ізогло́сний.

Нерідко рефлекси праслов'янських діалектизмів, що не стали власними назвами, ізоглосно поєднують споріднені з ними ойконіми слов'янських мов різних підгруп (з наук. літ.).