ізогона
ІЗОГО́НА, и, ж., спец.
Ізолінія орієнтації певної фізичної величини.
На карті ізогони з'єднують точки магнітного схилення (з наук. літ.);
Ізогона визначає в метеорології напрям вітру, в земному магнетизмі – магнітне схилення, в астрономії – сонячне затемнення (з наук.-попул. літ.);
Нерідко на картах є додаткова система ліній, наприклад, рівних азимутів, рівних відстаней, а також система ізогон і дані щодо магнітного схилення (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)