ізокліналь
ІЗОКЛІНА́ЛЬ, і, ж., геол.
Складка осадових гірських порід, у якій крила й осьова поверхня мають схилення в той самий бік і приблизно під однаковим кутом.
Ізокліналь є показником сильних деформацій гірських порід (з наук. літ.);
Ізокліналі утворюються за умов інтенсивного бічного стиснення або сповзання під дією сили тяжіння (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)