ізокліна
ІЗОКЛІ́НА, и, ж., спец.
Лінія, яку всі фазові траєкторії перетинають під одним кутом.
Для побудови поля напрямків зручно використовувати метод ізоклін – ліній, у кожній точці яких вектор поля напрямків є однаковим (з наук. літ.);
В ізоклінах фазові траєкторії мають однакове схилення (з наук.-попул. літ.);
Ізоклінами можна користуватися для наближеної побудови інтегральних кривих (з навч. літ.);
// геогр. Лінія на географічній карті, що з'єднує точки з однаковими значеннями магнітного схилення.
Обчисливши градієнт для кожної ізокліни, можна візуалізувати поле напрямків (з наук. літ.);
Оскільки магнітні полюси не збігаються з географічними, ізокліни також не збігаються з паралелями (з навч. літ.);
// фіз. Одна або більше темних ліній, які можна спостерігати в поляризованому світлі на моделях із оптично активних матеріалів.
Ізокліни спостерігаються на екрані схрещеного полярископа за використання білого світла (з наук. літ.);
На відміну від смуги інтерференції нульового порядку ізокліни змінюють своє положення під час синхронного повороту поляризатора та аналізатора (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)