Орфографічний словник української мови

ізокліна

ізоклі́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ізокліна — ІЗОКЛІ́НА, и, ж., спец. Лінія, яку всі фазові траєкторії перетинають під одним кутом. Для побудови поля напрямків зручно використовувати метод ізоклін – ліній, у кожній точці яких вектор поля напрямків є однаковим (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. ізокліна — -и, ж., мат. Інтегральна лінія, побудована на лініях однакового напрямку поля. Ізокліна нескінченностей мат. — інтегральна лінія, дотична до кожної точки якої вертикальна. Ізокліна нулів мат. — інтегральна лінія, дотична до кожної точки якої горизонтальна.  Великий тлумачний словник сучасної мови