ізосилабізм
ІЗОСИЛАБІ́ЗМ, у, ч., літ.
Поділ вірша на ритмічні одиниці, рівні між собою за кількістю складів.
Характерний для української народнопісенної творчості асиметричний розмір епічних юнацьких гайдуцьких пісень свідчить про можливість розпаду початкового ізосилабізму народного вірша (з наук. літ.);
Силабо-тонічна система віршування – різновид віршотворення, що ґрунтується на ізосилабізмі й ізотонізмі (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)