ізосилабізм
ІЗОСИЛАБІ́ЗМ, у, ч., літ.
Поділ вірша на ритмічні одиниці, рівні між собою за кількістю складів.
Характерний для української народнопісенної творчості асиметричний розмір епічних юнацьких гайдуцьких пісень свідчить про можливість розпаду початкового ізосилабізму народного вірша (з наук. літ.);
Силабо-тонічна система віршування – різновид віршотворення, що ґрунтується на ізосилабізмі й ізотонізмі (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізосилабізм — • ізосилабізм (від греч. 'ίσός — рівний, однаковий і συλλαβή — склад) - рівноскладовість, однакова кількість складів у співмірних рядках вірша. Українська літературна енциклопедія
- ізосилабізм — -у, ч. Однакова кількість складів у відрізках мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізосилабізм — ізосилабі́зм (від ізо... і грец. συλλαβή – склад) рівноскладовість; поділ вірша на ритмічні одиниці, рівні між собою за кількістю складів. На принципі І. побудоване силабічне віршування. Словник іншомовних слів Мельничука