ізосилабічний

ІЗОСИЛАБІ́ЧНИЙ, а, е, літ.

Стос. до ізосилабізму.

У вертепній драмі співіснують ізосилабічний і нерівноскладовий тип вірша (з наук. літ.);

У 60-х рр. ХІХ ст. П. Сокальський висунув теорію про ізосилабічний характер українських народних пісень (з наук. літ.);

Наприкінці XVI – початку XVII ст. співіснували дві системи віршування – ізосилабічна, зорієнтована на візантійський вірш, та силабічна, яка набула поширення в Україні не без впливу польської поезії (з навч. літ.).