ізостазійний
ІЗОСТАЗІ́ЙНИЙ, а, е, геол.
Прикм. до ізостазі́я.
Досягнення ізостазійної рівноваги внутрішніх точок Землі під наземними масивними спорудами відбувається шляхом перерозподілу мас (з наук. літ.);
Розширення меж глибоководної западини в кримському сегменті одночасно з новітнім орогенезом слід пов'язувати з ізостазійним вирівнюванням (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me