ізостазійний

ІЗОСТАЗІ́ЙНИЙ, а, е, геол.

Прикм. до ізостазі́я.

Досягнення ізостазійної рівноваги внутрішніх точок Землі під наземними масивними спорудами відбувається шляхом перерозподілу мас (з наук. літ.);

Розширення меж глибоководної западини в кримському сегменті одночасно з новітнім орогенезом слід пов'язувати з ізостазійним вирівнюванням (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me