ізостазія
ІЗОСТАЗІ́Я, ї, ж.
Геологічний процес урівноваження мас гірських порід земної кори на поверхні субстрату.
Під час ізостазії збільшення ваги окремих блоків зумовлює їхнє занурення в підкоркову речовину (з наук. літ.);
Ізостазію характеризують вертикальні рухи та вертикальна міграція плит (з наук. літ.);
Важливе значення для аналізу рельєфу має аналіз ізостазії (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізостазія — Изостазия — isostasy — Massenkompensation, Isostasie — стан рівноваги мас гірських порід земної кори. Полягає у тому, що земна кора, окремі частини якої ніби плавають у пластичному підкiрковому шарі, перебуває в стані рівноваги. Гірничий енциклопедичний словник
- ізостазія — ізостазі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ізостазія — -ї, ж. Стан рівноваги мас гірських порід земної кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізостазія — ізоста́зія (від ізо... і грец. στάσις – стояння) передбачуваний стан рівноваги в земній корі, за яким вона немов плаває на щільній підкоровій масі за законом Архімеда... Словник іншомовних слів Мельничука