ізостазія
ізоста́зія
(від ізо... і грец. στάσις – стояння)
передбачуваний стан рівноваги в земній корі, за яким вона немов плаває на щільній підкоровій масі за законом Архімеда: збільшення ваги земної кори на будь-якій ділянці за рахунок нагромадження відкладів призводить до її занурення, зменшення вага за рахунок розмивання гірських порід – до підняття.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізостазія — Изостазия — isostasy — Massenkompensation, Isostasie — стан рівноваги мас гірських порід земної кори. Полягає у тому, що земна кора, окремі частини якої ніби плавають у пластичному підкiрковому шарі, перебуває в стані рівноваги. Гірничий енциклопедичний словник
- ізостазія — ІЗОСТАЗІ́Я, ї, ж. Геологічний процес урівноваження мас гірських порід земної кори на поверхні субстрату. Під час ізостазії збільшення ваги окремих блоків зумовлює їхнє занурення в підкоркову речовину (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- ізостазія — ізостазі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ізостазія — -ї, ж. Стан рівноваги мас гірських порід земної кори. Великий тлумачний словник сучасної мови