1. Українська літературна енциклопедія

ізосилабізм

ізосилабі́зм

• ізосилабізм

(від греч. 'ίσός — рівний, однаковий і συλλαβή — склад)

- рівноскладовість, однакова кількість складів у співмірних рядках вірша. На співмірності складів у рядку, яка допускає і певні відхилення від рівноскладовості, побудована силабічна система віршування (див. Силабічне віршування). Рівноскладовість у віршах і піввіршах характерна для деяких розмірів укр. ліричної нар. пісні. І. застосовується і в прозі (див. Ізоколон).

■ Літ.: Ковалевський В. Ритмічні засоби українського літературного вірша. К., 1960; Сидоренко Г. Українське віршування. К., 1972.

Н. В. Костенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізосилабізм — ІЗОСИЛАБІ́ЗМ, у, ч., літ. Поділ вірша на ритмічні одиниці, рівні між собою за кількістю складів... Словник української мови у 20 томах
  2. ізосилабізм — -у, ч. Однакова кількість складів у відрізках мови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізосилабізм — ізосилабі́зм (від ізо... і грец. συλλαβή – склад) рівноскладовість; поділ вірша на ритмічні одиниці, рівні між собою за кількістю складів. На принципі І. побудоване силабічне віршування. Словник іншомовних слів Мельничука