Словник української мови у 20 томах

ізостазія

ІЗОСТАЗІ́Я, ї, ж.

Геологічний процес урівноваження мас гірських порід земної кори на поверхні субстрату.

Під час ізостазії збільшення ваги окремих блоків зумовлює їхнє занурення в підкоркову речовину (з наук. літ.);

Ізостазію характеризують вертикальні рухи та вертикальна міграція плит (з наук. літ.);

Важливе значення для аналізу рельєфу має аналіз ізостазії (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ізостазія — Изостазия — isostasy — Massenkompensation, Isostasie — стан рівноваги мас гірських порід земної кори. Полягає у тому, що земна кора, окремі частини якої ніби плавають у пластичному підкiрковому шарі, перебуває в стані рівноваги.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. ізостазія — ізостазі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. ізостазія — -ї, ж. Стан рівноваги мас гірських порід земної кори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ізостазія — ізоста́зія (від ізо... і грец. στάσις – стояння) передбачуваний стан рівноваги в земній корі, за яким вона немов плаває на щільній підкоровій масі за законом Архімеда...  Словник іншомовних слів Мельничука