ізостазія
ІЗОСТАЗІ́Я, ї, ж.
Геологічний процес урівноваження мас гірських порід земної кори на поверхні субстрату.
Під час ізостазії збільшення ваги окремих блоків зумовлює їхнє занурення в підкоркову речовину (з наук. літ.);
Ізостазію характеризують вертикальні рухи та вертикальна міграція плит (з наук. літ.);
Важливе значення для аналізу рельєфу має аналіз ізостазії (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)