Словник української мови у 20 томах

ізотонічний

ІЗОТОНІ́ЧНИЙ, а, е, фіз.

Стос. до ізотонії; який однаково напружений.

Секрет клітин печінки людини – золотиста рідина, майже ізотонічна плазмі крові (з наук. літ.);

Рідини тіла мешканців солоних вод мають концентрацію солей однакову або меншу за ту, яка є в навколишніх водах, тобто ці організми ізотонічні (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ізотонічний — Изотонический — isotonic — isotonisch, isosmotisch — той, що однаково напружений; і — н і р о з ч и н и розчини, в яких однаковий осмотичний тиск.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. ізотонічний — ізотоні́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. ізотонічний — -а, -е. Стос. до ізотонії. || Однаково напружений. Ізотонічні розчини — розчини, в яких однаковий осмотичний тиск.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ізотонічний — ізотоні́чний (від ізотонія) той, що однаково напружений; ¤ і-ні розчини – розчини, в яких однаковий осмотичний тиск.  Словник іншомовних слів Мельничука