ізотонізм

ІЗОТОНІ́ЗМ, у, ч., літ.

Рівнонаголошеність у рядках тонічного вірша.

Тонічна система віршування ґрунтується на сумірності наголосів у віршорядках – ізотонізмі, а також на їхній варіативній різномірності – впорядкованій і невпорядкованій (з наук.-попул. літ.);

До принципу ізотонізму часто звертався поет М. Семенко (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ізотонізм — • ізотонізм (від грец. 'ίσος — рівний і τόνος — наголос) - однакова кількість наголосів у рядках тонічного вірша (див. Тонічне віршування).  Українська літературна енциклопедія
2. ізотонізм — -у, ч. Явище існування атомів різних елементів, у ядрах яких однакове число нейтронів.  Великий тлумачний словник сучасної мови