ізотонізм

ізотоні́зм

• ізотонізм

(від грец. 'ίσος — рівний і τόνος — наголос)

- однакова кількість наголосів у рядках тонічного вірша (див. Тонічне віршування).

Значення в інших словниках

1. ізотонізм — ІЗОТОНІ́ЗМ, у, ч., літ. Рівнонаголошеність у рядках тонічного вірша. Тонічна система віршування ґрунтується на сумірності наголосів у віршорядках – ізотонізмі, а також на їхній варіативній різномірності – впорядкованій і невпорядкованій (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
2. ізотонізм — -у, ч. Явище існування атомів різних елементів, у ядрах яких однакове число нейтронів.  Великий тлумачний словник сучасної мови