ізотонізм
ізотоні́зм
• ізотонізм
(від грец. 'ίσος — рівний і τόνος — наголос)
- однакова кількість наголосів у рядках тонічного вірша (див. Тонічне віршування).
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізотонізм — ІЗОТОНІ́ЗМ, у, ч., літ. Рівнонаголошеність у рядках тонічного вірша. Тонічна система віршування ґрунтується на сумірності наголосів у віршорядках – ізотонізмі, а також на їхній варіативній різномірності – впорядкованій і невпорядкованій (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- ізотонізм — -у, ч. Явище існування атомів різних елементів, у ядрах яких однакове число нейтронів. Великий тлумачний словник сучасної мови