ізотонізм

ізотоні́зм

-у, ч.

Явище існування атомів різних елементів, у ядрах яких однакове число нейтронів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізотонізм — ІЗОТОНІ́ЗМ, у, ч., літ. Рівнонаголошеність у рядках тонічного вірша. Тонічна система віршування ґрунтується на сумірності наголосів у віршорядках – ізотонізмі, а також на їхній варіативній різномірності – впорядкованій і невпорядкованій (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  2. ізотонізм — • ізотонізм (від грец. 'ίσος — рівний і τόνος — наголос) - однакова кількість наголосів у рядках тонічного вірша (див. Тонічне віршування). Українська літературна енциклопедія