ізотонізм
ІЗОТОНІ́ЗМ, у, ч., літ.
Рівнонаголошеність у рядках тонічного вірша.
Тонічна система віршування ґрунтується на сумірності наголосів у віршорядках – ізотонізмі, а також на їхній варіативній різномірності – впорядкованій і невпорядкованій (з наук.-попул. літ.);
До принципу ізотонізму часто звертався поет М. Семенко (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізотонізм — • ізотонізм (від грец. 'ίσος — рівний і τόνος — наголос) - однакова кількість наголосів у рядках тонічного вірша (див. Тонічне віршування). Українська літературна енциклопедія
- ізотонізм — -у, ч. Явище існування атомів різних елементів, у ядрах яких однакове число нейтронів. Великий тлумачний словник сучасної мови