Словник української мови у 20 томах

ізохоричний

ІЗОХОРИ́ЧНИЙ, а, е, фіз.

Який має сталий об'єм (про процес).

Оскільки в системі під час ізохоричного процесу спостерігається теплообмін із зовнішнім середовищем, то відбувається зміна ентропії (з наук.-попул. літ.);

Процес зміни стану газу за сталого об'єму називають ізохоричним (з навч. літ.);

В ізохоричному процесі зміна об'єму, а отже робота, що її виконує газ, дорівнює нулю (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ізохоричний — ізохори́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ізохоричний — -а, -е. Стос. до ізохори.  Великий тлумачний словник сучасної мови