Словник української мови у 20 томах

ізохора

ІЗОХО́РА, и, ж., фіз.

Лінія на діаграмах теплових процесів, що зображає процес, який відбувається за сталого об'єму.

Показники терморежиму змінюються з півночі на південь, а їхні ізохори мають широкий (горизонтальний) напрямок (з наук. літ.);

З наближенням до океану ізохори режиму охолодження мають меридіанний напрямок, а в глибині континенту – широтний (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ізохора — ізохо́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови