ілліризм
ІЛЛІРИ́ЗМ, у, ч.
Суспільно-політичний і культурний рух 30–40-х років XIX ст. у Хорватії та Славонії.
Під впливом ідеї загальнослов'янської єдності перебував Вук Караджич та діячі хорватського національного відродження – ілліризму, які відіграли визначну роль у створенні єдиної мови сербів та хорватів (з наук. літ.);
1838 року Янко Драшкович заснував у Загребі народну читальню, що стала своєрідною штаб-квартирою діячів ілліризму (з наук.-попул. літ.);
Головною метою ілліризму було спочатку літературно-мовне, пізніше – політичне об'єднання південних слов'ян (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)