ілліризм
ІЛЛІРИ́ЗМ, у, ч.
Суспільно-політичний і культурний рух 30–40-х років XIX ст. у Хорватії та Славонії.
Під впливом ідеї загальнослов'янської єдності перебував Вук Караджич та діячі хорватського національного відродження – ілліризму, які відіграли визначну роль у створенні єдиної мови сербів та хорватів (з наук. літ.);
1838 року Янко Драшкович заснував у Загребі народну читальню, що стала своєрідною штаб-квартирою діячів ілліризму (з наук.-попул. літ.);
Головною метою ілліризму було спочатку літературно-мовне, пізніше – політичне об'єднання південних слов'ян (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ілліризм — ілліри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ілліризм — • ілліризм - сусп.-політ. і культурний рух у Хорватії 30 — 40-х pp. 19 ст. (т. з. хорватське Відродження). І. походить від давньої назви зх. частини Балкан. п-ва — Іллірії. І. — вияв зростаючої нац. Українська літературна енциклопедія
- ілліризм — -у, ч. Громадсько-політичний та культурний рух 30-40 рр. 19 ст. у Хорватії і Славонії, що мав за мету літературно-мовне та політичне об'єднання південних слов'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови