імбецильність
ІМБЕЦИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., мед.
Психічне недорозвинення, слабоумство, зумовлене затримкою розвитку мозку плода або дитини в перші роки життя; середній ступінь олігофренії.
У дітей із імбецильністю спостерігаються глибокі дефекти сприйняття, пам'яті, мислення, комунікативної функції мовлення, моторики та емоційно-вольової сфери (з наук. літ.);
В імбецильності виокремлюють три ступені тяжкості: важку, середню та легку з різними рівнями психічної недорозвиненості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)