імбібіція
ІМБІБІ́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Просочування тканин організму речовинами, розчинними у воді.
Імбібіція жовчними пігментами спостерігається під час жовтяниці (з наук. літ.);
У разі менінгококової інфекції на розрізі наднирника спостерігається крововилив у наднирник унаслідок імбібіції тканини еритроцитами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)