імператорство

ІМПЕРА́ТОРСТВО, а, с.

Перебування в сані імператора.

Жертвувала [Адельгейда] собою і не для Генріха – для самої ідеї імператорства, отож, якоюсь мірою, і для самої себе (П. Загребельний);

В останні роки свого імператорства Василій I не завжди міг чути глас народу, що .. є гласом Божим (В. Чемерис);

Як відомо, справдились віщування Наполеону Бонапарту – про його імператорство та про смерть у вигнанні (із журн.).

Значення в інших словниках

1. імператорство — імпера́торство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. імператорство — -а, с. 1》 Монархічна форма володарювання з імператором на чолі. 2》 Перебування когось на імператорському троні у ролі коронованої особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови