імператорство
ІМПЕРА́ТОРСТВО, а, с.
Перебування в сані імператора.
Жертвувала [Адельгейда] собою і не для Генріха – для самої ідеї імператорства, отож, якоюсь мірою, і для самої себе (П. Загребельний);
В останні роки свого імператорства Василій I не завжди міг чути глас народу, що .. є гласом Божим (В. Чемерис);
Як відомо, справдились віщування Наполеону Бонапарту – про його імператорство та про смерть у вигнанні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імператорство — імпера́торство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- імператорство — -а, с. 1》 Монархічна форма володарювання з імператором на чолі. 2》 Перебування когось на імператорському троні у ролі коронованої особи. Великий тлумачний словник сучасної мови