імперсональність

ІМПЕРСОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн.

Властивість і стан за знач. імперсона́льний 1.

Була се епоха [староруської літератури] переважаючого, хоч не виключного, впливу Візантії, а характерним її признаком [ознакою] є панування традиційності, шаблону літературного і імперсональність творів літературних (І. Франко);

Апологія народного відродження передбачає синкретизм, знеособленість людської спільноти, імперсональність історичного процесу (з наук. літ.);

Міфотворчість Емілі Бронте – свого роду маска, що допомагає висловити приховане, не впадаючи в патетику або сентиментальність. Маска дозволила їй бути відвертою, зберігаючи при цьому деяку імперсональність, анонімність (з навч. літ.).