Словник української мови у 20 томах

імплантат

ІМПЛАНТА́Т, а, ч., вет., мед.

Орган, тканина, зародок або штучне тіло, які вживляють в організм людини або тварини шляхом імплантації.

Чималий теоретичний і практичний інтерес становить вивчення реакцій тканин організму на пористі й на монолітні імплантати (з наук. літ.);

Причинами для застосування імплантатів сітківки ока є такі захворювання, як пігментний ретиніт або вікова макулярна дегенерація (з наук. літ.);

Місцеву реакцію тканин оцінюють за ступенем запалення й характером утворення капсули навколо імплантата (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. імплантат — імпланта́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. імплантат — -у, ч. Пристосування із будь-яких неорганічних матеріалів, яке вводиться в організм людини для тимчасового виконання різних функцій.  Великий тлумачний словник сучасної мови