імплант
ІМПЛА́НТ, а, ч., вет., мед.
Те саме, що імпланта́т.
Під впливом зовнішнього електромагнітного поля імплант починає несильно вібрувати, і цей сигнал надходить у мозок людини або тварини (із журн.);
Завдяки нанотехнологіям стало можливим підвищити біологічну сумісність різних протезів й імплантів із нервовими тканинами людини (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)