імплементація
ІМПЛЕМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., юр.
Виконання державою міжнародно-правових норм.
Європейська хартія регіональних мов є першим юридичним інструментом, створеним для захисту й підтримки національних мов. Процес моніторингу є ефективним знаряддям імплементації хартії (з наук. літ.);
Україна виявила дуже високу активність щодо імплементації положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу на національному рівні (з наук. літ.);
Положення міжнародних договорів про боротьбу з окремими видами злочинів обов'язково підлягають імплементації (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)