1. Словник української мови у 20 томах

імплементація

ІМПЛЕМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., юр.

Виконання державою міжнародно-правових норм.

Європейська хартія регіональних мов є першим юридичним інструментом, створеним для захисту й підтримки національних мов. Процес моніторингу є ефективним знаряддям імплементації хартії (з наук. літ.);

Україна виявила дуже високу активність щодо імплементації положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу на національному рівні (з наук. літ.);

Положення міжнародних договорів про боротьбу з окремими видами злочинів обов'язково підлягають імплементації (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імплементація — імплемента́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. імплементація — -ї, ж. 1》 Здійснення, виконання державою міжнародних правових норм. 2》 Введення результатів референдумів у конституцію держави. Великий тлумачний словник сучасної мови