імплантуватися
ІМПЛАНТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., вет., мед.
1. Приживлятися, закріплюватися в організмі.
Учені створили спеціальний “коктейль”, який допомагає паличкам сітківки ока краще пристосуватися та імплантуватися в нове середовище (з наук.-попул. літ.).
2. тільки недок. Пас. до імплантува́ти.
Клітини за допомогою ферментів розплавляють слизову оболонку матки, й яйце імплантується в неї (з навч. літ.);
Англійські вчені розробили слуховий апарат, який може імплантуватися під шкіру голови (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me