імплантуватися

ІМПЛАНТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док., вет., мед.

1. Приживлятися, закріплюватися в організмі.

Учені створили спеціальний “коктейль”, який допомагає паличкам сітківки ока краще пристосуватися та імплантуватися в нове середовище (з наук.-попул. літ.).

2. тільки недок. Пас. до імплантува́ти.

Клітини за допомогою ферментів розплавляють слизову оболонку матки, й яйце імплантується в неї (з навч. літ.);

Англійські вчені розробили слуховий апарат, який може імплантуватися під шкіру голови (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me