імплантувати

ІМПЛАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

вет., мед. Уживляти що-небудь в організм.

Клітини шкіри імплантували лабораторним тваринам, після чого їхні організми почали виробляти білок, який згортає кров (з наук. літ.);

Під місцевим знеболюванням в асептичних умовах капсули імплантують під шкіру внутрішньої поверхні передпліччя (з навч. літ.);

Вік перших трьох пацієнтів, яким імплантували нові сучасні кришталики, становить від п'ятдесяти до сімдесяти років (з газ.);

* Образно. На декілька поколінь наперед Голодомор 1932–1933 років імплантував у свідомість селянства соціальний страх, політичну апатію й пасивність;

// біол. Проводити імплантацію (у 2 знач.).

Ембріон, що утворився, можна імплантувати в матку сурогатної матері (з наук.-попул. літ.);

Через кілька місяців після операції лікарі планують імплантувати жінці ембріони, отримані екстракорпоральним заплідненням ще до проведення трансплантації (із журн.).