імплікативність

ІМПЛІКАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж., лог.

Властивість за знач. імплікати́вний.

Семантика вивчає відношення між лінгвістичними одиницями й реально існуючими речами, а прагматика – поняття імплікативності, тобто значення, що мається на увазі, протиставляється звичайному лексичному значенню (з наук. літ.);

Короткі оповідання тяжіють до малоформатних текстів з огляду на їхню надзвичайність, стислість, імплікативність, емоційність (з наук. літ.);

Імплікативність виявляється в побутовому мовленні як натяк, у художньому тексті – як підтекст, у діловому спілкуванні – як саморепрезентація (з навч. літ.).