Словник української мови у 20 томах

імплікаційний

ІМПЛІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, лог.

Прикм. до імпліка́ція.

Ще за часів античності імплікаційні зв'язки застосовувалися для створення рекламних засобів: млинне жорно або сніп пшениці над дверима крамниці вказували на булочника, величезний чобіт – на чоботаря, виноградне гроно – на винороба (з наук. літ.);

Сучасні логотипи компаній часто відтворюють фрагменти їхньої історії, через що імплікаційні зв'язки унаочнюються в фірмових конфігураціях (з наук. літ.);

Інтертекстуальність полягає в тому, що суб'єкт мовлення піддається зміні, через що значно підвищується імплікаційний та модальний потенціал тексту (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. імплікаційний — -а, -е. Стос. до імплікації.  Великий тлумачний словник сучасної мови