імітативно
ІМІТАТИ́ВНО.
Присл. до імітати́вний.
Учні слухають репліки англійською та українською мовами, а коли фрази повторюються англійською, імітативно використовують їх після вчителя, повністю наслідуючи його мовленнєву та голосову типізацію (з наук.-попул. літ.);
Античний гекзаметр українською мовою можна передати лише імітативно, засобами силабо-тоніки: довгі склади замінюються наголошеними, а короткі – ненаголошеними (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)