імітативно

ІМІТАТИ́ВНО.

Присл. до імітати́вний.

Учні слухають репліки англійською та українською мовами, а коли фрази повторюються англійською, імітативно використовують їх після вчителя, повністю наслідуючи його мовленнєву та голосову типізацію (з наук.-попул. літ.);

Античний гекзаметр українською мовою можна передати лише імітативно, засобами силабо-тоніки: довгі склади замінюються наголошеними, а короткі – ненаголошеними (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me