імітаторство
ІМІТА́ТОРСТВО, а, с.
Діяльність імітатора (у 1 знач.).
Органічною пластикою образів він [Григорій Чубай] вигідно відрізняється від багатьох поетів молодшого покоління, в яких нерідко переважає енергія навмисного і приблизного розумування, холодне інтелектуальне саморозкручування або самонакручування – імітаторство (І. Дзюба);
У чому причина збігів і паралелей? Лише в подібності самого типажу, у чинниках об'єктивного характеру, пов'язаних із особливостями природи імітаторства, яке експлуатує певні ідеї часу, використовуючи їх як модний одяг (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me