імітування
ІМІТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. імітува́ти 1.
Арістотель вважав, що саме здібність до імітування відрізняє людину від тварини (з наук. літ.);
Від обряду водіння кози походить український вислів “водити козу”, що означає імітування бурхливої, але безрезультатної діяльності (з наук.-попул. літ.);
У деяких птахів імітування сигналів може слугувати формуванню багатовидових зграй (з наук.-попул. літ.);
Практичну цінність у розслідуванні злочинів має використання такої слідчої дії, як імітування обставин учинення злочину (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)