інавгураційний

ІНАВГУРАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до інавгурації.

Отаманом Ради Міністрів Української Держави став Микола Устимович – виходець з українського старшинського роду, поміщик і конезаводчик. Його підпис стоїть під інавгураційною грамотою гетьмана Скоропадського (з навч. літ.);

Досвідчений дипломат у своєму інавгураційному виступі накреслив перспективи міжнародної політики Німеччини (із журн.);

Інтеграція в європейські структури, центральне місце серед яких займає Європейський Союз, є стратегічною метою зовнішньої політики України. Це було підтверджено Президентом України у його інавгураційній промові (з газ.).

Значення в інших словниках

1. інавгураційний — Інавгураційний: Інавгураці́йний: — вступний, початковий [21;IV] — вступний, урочистий [31]  Словник з творів Івана Франка
2. інавгураційний — [інаўгурац’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. інавгураційний — інавгураці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. інавгураційний — -а, -е. Стос. до інавгурації.  Великий тлумачний словник сучасної мови