інакодумство
ІНАКОДУ́МСТВО, а, с.
Неприйняття офіційної ідеології та політики, протистояння панівній думці та вірі; дисидентство.
Запровадження радянського способу життя з його вульгарною націоналізацією та колективізацією, жорстоке переслідування будь-якого політичного, релігійного та морально-етичного інакодумства ... привело спершу до розчарування, а відтак до відкритого несприйняття нав'язаного людям режиму (Є. Шморгун);
В армії інакодумство є неприпустимим, тому що руйнує усталений військовий порядок (із журн.);
Найактивнішими формами простонародного інакодумства є поширення листівок, різних відозв, написання анонімних листів, антиурядових лозунгів на стінах, парканах і т. ін. (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)