інакшість
ІНА́КШІСТЬ, шості, ж.
Властивість за знач. іна́кший.
У дитячому та підлітковому віці формується особистість і приходить усвідомлення своєї інакшості (з наук.-попул. літ.);
Відкривання або й ліквідація кордонів спричиняє реакцію місцевих спільнот на загрозу втрати особливостей, спонукаючи їх усіляко підкреслювати свою інакшість та різнорідність (із журн.);
Зумів директор знайти з нею спільну мову, незважаючи на інакшість жінки, залучити до роботи з модернізації оперативного відділу банку (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)