інвагінація

ІНВАГІНА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед.

1. Один зі способів гаструляції, коли частина стінки зародка завертається в його порожнину й утворює внутрішній листок – первинну ентодерму.

Між зоною багатоклітинного прошарку та власне ембріоном виникає невелика інвагінація, характерна також для клітинних зародків (з наук. літ.).

2. Одна з форм непрохідності кишківника.

Бувають різні види зміщення кишок: інвагінація, або заглиблення кишки в кишку, завороти та перекручення кишок (з наук. літ.);

Формування інвагінацій клітинної поверхні кишківника може відбуватися без участі додаткових чинників (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. інвагінація — інвагіна́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. інвагінація — -ї, ж., мед. 1》 Проникнення, укорінення. 2》 Форма непрохідності кишечника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інвагінація — інвагіна́ція (від ін... і лат. vagina – піхва, оболонка) 1. Один із способів гаструляції, коли частина стінки зародка завертається в його порожнину і утворює внутрішній листок – первинну ентодерму. 2. Одна з форм непрохідності кишечника.  Словник іншомовних слів Мельничука