інвертор
ІНВЕ́РТОР, а, ч.
1. Пристрій для перетворення постійного електричного струму на змінний.
Імпульсні інвертори малої та середньої потужності працюють на комутаційних приладах (з наук.-попул. літ.);
Он бачиш, отам у глибині, на сплетінні дротів і трубок, видніються дві невеличкі детальки, яскраво пофарбовані. То електричні інвертори (І. Росоховатський);
Електромашинний інвертор;
Електронний інвертор.
2. інформ. Логічний елемент цифрової обчислювальної техніки, що виконує операцію логічного заперечення.
У конструкторському бюро швидко розробили транзисторно-резисторний інвертор для використання в логічних інтегральних мікросхемах цифрових ЕОМ (із журн.);
Тиристорний інвертор.
Словник української мови (СУМ-20)