індукування
ІНДУКУВА́ННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. індукува́ти.
Способи індукування електрорушійної сили постійного струму та відповідні пристрої для його отримання мають основою роторні обмотки та особливості їх розміщення в генераторі (з наук.-попул. літ.);
За допомогою змінного магнітного поля відбувається індукування сильних магнітних потоків, що спричиняють продукування струму (з навч. літ.);
Якщо в центральній нервовій системі виникає збудження в певному нервовому центрі, то навколо вогнища порушення наявне індукування гальмівного процесу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)