інкапсуляція
ІНКАПСУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. біол. Утворення щільної оболонки (капсули) із сполучної тканини навколо чужорідних для організму речовин, паразитів і т. ін.
Концепція ґрунтується на уявленні про те, що в процесі імплантації пластинок та їх інкапсуляції відбуваються порушення живлення тканин, ізоляція від регулювальних систем організму, що й призводить до їх маргіналізації (з наук.-попул. літ.).
2. інформ. Один із механізмів програмування, пов'язаний із особливостями контролю у використанні програмних методів.
Інкапсуляція дозволяє приховувати апаратно залежні частини системи, що повинні бути реалізовані заново в переході на іншу платформу (з наук. літ.);
Основна перевага інкапсуляції даних полягає в тому, що доти, поки інтерфейс залишається незмінним, деталі реалізації методів можна модифікувати, не вносячи змін в інші об'єкти, які користуються цими методами (з наук.-попул. літ.);
Відділення файлового атрибута від об'єкта, якому він належить, дещо порушує інкапсуляцію, але підвищує ефективність програми загалом (із журн.).
3. спец. Ізоляція чогось непотрібного, шкідливого для позбавлення його впливу.
Зробити інкапсуляцію радіоактивних відходів – забезпечити чистоту довкілля (з наук. літ.);
Більшість відходів фармацевтичного виробництва належить до шкідливих та небезпечних, тому їхня інкапсуляція технологічно опрацьована, що відповідає сучасним міжнародним вимогам (з наук.-попул. літ.);
// Технологія захисту поживних речовин від розпаду.
Одним із перспективних методів регулювання лікувальних речовин є інкапсуляція (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)