інкарнація

ІНКАРНА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Відповідно до східної філософії – втілення душі в матеріальне (перев. людське) тіло.

Інкарнація душі в щось інше пов'язується з уявленнями про її самостійне існування (з навч. літ.).

2. За різними віруваннями – матеріальне втілення бога, божого духу і т. ін.

Християнська ідея інкарнації якнайтісніше пов'язана з проблемою слова (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. інкарнація — Утіленість, див. реінкарнація  Словник чужослів Павло Штепа
2. інкарнація — інкарна́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. інкарнація — -ї, ж. 1》 Прояв духу, душі у матеріальному тілі (напр., Бога, Божественного Духа у Христі); термін багатьох релігійних учень. 2》 мед. Загоювання, затягнення (про рану).  Великий тлумачний словник сучасної мови