інкарнований
ІНКАРНО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до інкарнува́ти.
Дух – це тільки частина психіки, внутрішня частина, яка підтверджує, що душа втілена (інкарнована) і що вона таким чином перебуває у зв'язку з вищою сутністю (з наук.-попул. літ.);
Кожна інкарнована душа має бути вдячною, що отримала цю можливість – говорити про корисне буття на Землі (із журн.).
2. у знач. прикм. Який інкарнувався.
Суспільство зреклося християнського таїнства незримої присутності трансцендентного духу. Для нього Ісус – інкарнований Бог, божественна людина (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)