інкрустуватися
ІНКРУСТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
Пас. до інкрустува́ти.
П. Тичина з його музичним чуттям – майстер алітерацій. Темна ніч з її невідомістю інкрустується у нього шиплячими (Півні чорний плащ ночі вогняними нитками сточують – “Пробіг зайчик”), а ранок прикрашений повторенням /л/ (Леліє, віє, ласкавіє – ”Золотий гомін”) (В. Русанівський);
Дно підлоги-ніші інкрустується певним візерунком, який був заздалегідь вирізаний з білого мармуру (з наук.-попул. літ.);
Предмет інкрустується шматочками інших матеріалів для його оздоблення, надання привабливого зовнішнього вигляду (з навч. літ.);
Зерно інкрустується в спеціальних складах (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)